IT-Security Step-by-step

• Державне управління (Government / Governance): Найчастіше слово використовується в політичному та юридичному контекстах. Воно описує діяльність органів влади, принципи та систему управління країною або регіоном.
• Приклад: Електронне врядування (e-governance) спрощує надання державних послуг.
• Керівництво або організація управління: У ширшому сенсі — це організація процесів та впорядкування діяльності в установі, громаді чи господарстві.
• Приклад: Добре врядування в компанії допомогло уникнути кризи.

• прозорою;
• відкритою для громадян;
• ефективною та справедливою.

• управління;
• керівництво;
• адміністрування;
• правління.

National Checklist Program

Для чого потрібен цей репозиторій

• визначити базову захищену конфігурацію операційної системи або застосунку;
• перевірити поточні налаштування серверів, робочих станцій і мережевого обладнання;
• знайти конкретні параметри, які потрібно змінити для посилення захисту;
• порівняти фактичну конфігурацію з рекомендованою;
• сформувати корпоративні базові вимоги до безпечної конфігурації (security baseline) на основі вже перевірених рекомендацій;
• автоматизувати частину перевірок за допомогою SCAP-сумісних засобів;
• використовувати готові GPO, Intune policies, XCCDF/SCAP-контент та інші матеріали, якщо вони опубліковані для відповідного продукту.

А що таке STIG?

• автентифікації та паролів;
• аудиту та журналювання;
• мережевих протоколів і служб;
• прав користувачів;
• захисних функцій ОС;
• Microsoft Defender і Firewall;
• криптографічних параметрів;
• віддаленого доступу;
• параметрів застосунків та мережевого обладнання.

Як практично використовувати STIG

1. Знайти свій продукт. Наприклад: Windows Server, Windows 11, Microsoft Defender, Cisco IOS, RHEL тощо.
2. Перевірити версію STIG. Вимоги прив'язані до конкретних продуктів і версій та з часом оновлюються.
3. Отримати checklist / STIG. Це може бути звичайний документ, XCCDF, SCAP-контент, GPO, Intune policy або інший машинозчитуваний формат.
4. Порівняти з поточною конфігурацією. Для кожної вимоги визначити: виконано / не виконано / не застосовується.
5. Оцінити вплив змін. Не кожну рекомендацію слід бездумно вмикати на робочій системі.
6. Перевірити налаштування у тестовому середовищі. Особливо GPO, Firewall, криптографію, автентифікацію та обмеження служб.
7. Впровадити погоджений baseline. Бажано централізовано — наприклад через GPO, Intune, MDM або засоби керування конфігураціями.
8. Регулярно перевіряти відповідність. Конфігурації змінюються, з'являються нові версії ПЗ і нові редакції STIG.

SCAP — навіщо він тут?

Важливо

• авторитетну вихідну точку для hardening;
• джерело конкретних технічних вимог;
• контрольний перелік для перевірки конфігурації;
• основу для власного корпоративного security baseline.

• NIST National Checklist Program — Checklist Repository
• National Checklist Program — Information
• NIST SP 800-70 Rev. 5
• DISA — Security Technical Implementation Guides (STIGs)
• DISA — STIGs Document Library
• NIST — Security Content Automation Protocol (SCAP)

Як налаштувати TeamViewer для віддаленої допомоги — без нового пароля щоразу

Хто є хто

• Помічник — підключається до віддаленого комп’ютера та виконує налаштування.
• Людина, якій допомагають — надає доступ до свого комп’ютера.

Етап 1. Налаштовуємо комп’ютер помічника

1. Відкрийте офіційний сайт TeamViewer.
2. У розділі TeamViewer Full Client завантажте версію Download 64-bit.
3. Запустіть завантажений інсталятор.
4. Оберіть звичайне встановлення: Default installation або Install with default settings. Формулювання може дещо відрізнятися.
5. Прийміть ліцензійну угоду та завершіть встановлення.
6. Створіть обліковий запис TeamViewer:
   
   • відкрийте встановлений TeamViewer;
   • натисніть Sign in;
   • оберіть створення облікового запису;
   • вкажіть електронну пошту та задайте надійний пароль;
   • підтвердьте електронну пошту.
7. Увійдіть у TeamViewer під цим обліковим записом.
8. Бажано одразу ввімкнути двофакторну автентифікацію в налаштуваннях облікового запису. Саме цей обліковий запис надалі матиме постійний доступ до віддаленого комп’ютера.

Прихована експлуатація: небезпека CVE-2025-8088 у WinRAR

Свіжий випадок: атака APT28 під виглядом Укргідрометцентру

Рекомендації: як не стати жертвою хакерів

Поступове нарощування можливостей ШІ — від мовної моделі до автономної агентної системи

1. Велика мовна модель — LLM (Large Language Model). Опрацьовує і створює текст, відповідає на запитання та виконує завдання, що потребують міркування.
2. Глибоке навчання (Deep Learning). Технологічна основа, що охоплює багатошарові нейронні мережі, трансформерні архітектури, CNN, RNN тощо.
3. Генеративний ШІ (Generative AI). Не лише аналізує дані, а й створює нові матеріали: текст, код, зображення, відео та аудіо.
4. ШІ-агенти (AI Agents). Отримують мету й самостійно виконують окреме завдання: планують кроки, викликають інструменти, використовують пам’ять і перевіряють результат.
5. Агентний ШІ (Agentic AI). Використовує одного або декількох агентів для виконання тривалого процесу: розбиває цілі на завдання, визначає пріоритети, передає роботу між агентами, відновлюється після помилок і потребує меншого втручання людини.

• ключові технології — моделі, пам’ять, інструменти та засоби створення різних видів матеріалів;
• можливості агентів — планування, робота з інструментами, самооцінювання та координація;
• керування екосистемою — контроль витрат, спостережуваність, безпека, правила, керування пам’яттю та ризиками;
• результати та інтерфейси — текст, дані, код, зображення, аудіо тощо.

Що зображено некоректно

• глибоке навчання є технологічною основою сучасних великих мовних моделей, а не наступним «ступенем» після LLM;
• LLM є типом моделі, тоді як генеративний ШІ — ширша категорія систем і способів застосування моделей;
• ШІ-агент може використовувати LLM або іншу модель як своє ядро, але агентність виникає завдяки всій архітектурі: меті, стану, пам’яті, плануванню, інструментам і циклу виконання;
• агентна система може містити як одного, так і декількох агентів — багатоагентна координація не є обов’язковою ознакою будь-якої агентної системи;
• LLM, генеративний ШІ, агенти й агентні системи не утворюють строгих вкладених множин.

Як побудувати коректну схему

Джерела

PCI SSC Glossary

Офіційне джерело

Що тут можна знайти

• терміни та визначення, що використовуються у PCI DSS та інших документах PCI SSC;
• скорочення й абревіатури: PCI DSS, CDE, CHD, SAD, AOC, ROC, SAQ, QSA, ASV, P2PE та інші;
• терміни, пов’язані із захистом даних платіжних карток, автентифікацією, криптографією, журналюванням, управлінням ризиками та проведенням оцінювання PCI DSS;
• посилання з одного терміна на пов’язані терміни або відповідні розділи документів PCI SSC;
• абеткову навігацію від A до Z.

Як шукати

1. Перейди на сторінку PCI SSC Glossary.
2. Натисни Ctrl + F у Windows або Command + F у macOS.
3. Введи англійський термін або скорочення, наприклад cardholder data, audit log, risk assessment, CDE чи QSA.
4. Браузер знайде й підсвітить усі збіги на сторінці.
5. Якщо точне написання терміна невідоме, введи його частину або скористайся абетковою навігацією.
6. Перевір не лише саме визначення, а й примітки See, які спрямовують до пов’язаних термінів або документів.

Що потрібно зафіксувати

• точне написання англійського терміна;
• повну форму скорочення або абревіатури;
• точне визначення;
• застереження щодо контексту, наприклад For PCI DSS purposes;
• посилання на пов’язані терміни або відповідний розділ документа PCI SSC;
• посилання на сторінку глосарія або відповідний абетковий розділ.

Приклад результату

Важливо

• окремого поля для пошуку саме в глосарії немає: поле Search у верхній частині сайту призначене для пошуку по всьому сайту PCI SSC;
• для швидкого пошуку конкретного терміна найзручніше використовувати Ctrl + F або команду «Знайти на сторінці»;
• прямі посилання ведуть до абеткового розділу, а не до окремого терміна;
• деякі визначення застосовуються саме в контексті PCI DSS і можуть відрізнятися від визначень у ISO, NIST або інших джерелах;
• якщо глосарій посилається на конкретний стандарт, розділ або програмний документ PCI SSC, для офіційного обґрунтування потрібно додатково перевірити це першоджерело.

Див. також

Що означає Secure by Design

• у вимоги до системи;
• в її архітектуру;
• у проєктні рішення;
• у процеси розроблення і тестування;
• у налаштування та подальше супроводження продукту.

Як перекласти термін

• secure — «захищений»;
• by design — «за задумом», «закладений під час проєктування».

Рекомендований переклад

Не плутати із Secure by Default

Джерела

1. CISA — Secure by Design.
   
2. National Cyber Security Centre — Secure by design.
   
3. Міністерство цифрової трансформації України — Secure-by-Design як базовий принцип побудови інформаційних систем.

Платіжні послуги: нормативно-правові акти, на які звертає увагу НБУ

Загальне регулювання

1. Конституція України від 28 червня 1996 року
2. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16 січня 2003 року
3. Податковий кодекс України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року
4. Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» № 1953-IX від 14 грудня 2021 року
5. Закон України «Про Національний банк України» № 679-XIV від 20 травня 1999 року
6. Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30 червня 2021 року
7. Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21 червня 2018 року
8. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15 травня 2003 року
9. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» № 2258-VIII від 21 грудня 2017 року
10. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» № 2163-VIII від 5 жовтня 2017 року
11. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX від 6 грудня 2019 року
12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року
13. Закон України «Про рекламу» № 270/96-ВР від 3 липня 1996 року
14. Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12 травня 1991 року
15. Постанова Правління НБУ від 29 грудня 2023 року № 200 «Про затвердження Положення про порядок здійснення адміністративного провадження, загальні вимоги до документів і порядок їх подання до Національного банку України в межах окремих процедур та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»
16. Постанова Правління НБУ від 29 грудня 2023 року № 199 «Про затвердження Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг»
17. Постанова Правління НБУ від 20 грудня 2023 року № 172 «Про затвердження Положення про використання електронного підпису та електронної печатки»
18. Постанова Правління НБУ від 26 грудня 2022 року № 249 «Про встановлення вимог до надання обмежених платіжних послуг»
19. Постанова Правління НБУ від 7 жовтня 2022 року № 217 «Про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг»
20. Постанова Правління НБУ від 17 серпня 2022 року № 181 «Про затвердження Положення про порядок розкриття інформації небанківськими надавачами платіжних послуг»
21. Постанова Правління НБУ від 14 липня 2022 року № 147 «Про затвердження Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавачами платіжних послуг»
22. Постанова Правління НБУ від 2 серпня 2022 року № 168 «Про затвердження Положення про залучення комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг»
23. Постанова Правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів»
24. Постанова Правління НБУ від 26 липня 2022 року № 158 «Про запровадження номера платіжного рахунку користувача та електронного гаманця в Україні»
25. Постанова Правління НБУ від 24 серпня 2022 року № 187 «Про затвердження Положення про порядок здійснення оверсайту платіжної інфраструктури в Україні»
26. Постанова Правління НБУ від 28 липня 2008 року № 216 «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах»
27. Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 28 липня 2020 року № 107
28. Постанова Правління НБУ від 22 вересня 2022 року № 206 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку»
29. Постанова Правління НБУ від 3 травня 2023 року № 58 «Про затвердження Положення про автентифікацію та застосування посиленої автентифікації на платіжному ринку»
30. Постанова Правління НБУ від 25 листопада 2022 року № 233 «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів про надання платіжних послуг, укладених небанківськими надавачами платіжних послуг зі споживачами»
31. Постанова Правління НБУ від 25 вересня 2018 року № 103 «Про затвердження Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні»
32. Постанова Правління НБУ від 10 жовтня 2024 року № 123 «Про затвердження Положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг»
33. Постанова Правління НБУ від 7 березня 2025 року № 29 «Про встановлення критеріїв визначення підприємств, установ, організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки, у сфері діяльності на платіжному ринку»
34. Постанова Правління НБУ від 13 червня 2025 року № 64 «Про деякі питання визначення регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг»
35. Постанова Правління НБУ від 2 липня 2025 року № 71 «Про затвердження Положення про порядок страхування відповідальності надавачів нефінансових платіжних послуг перед користувачами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків»
36. Постанова Правління НБУ від 2 липня 2025 року № 73 «Про затвердження Положення про вимоги до системи управління ризиками надавача нефінансових платіжних послуг та внесення зміни до Положення про вимоги до системи управління надавача фінансових платіжних послуг»
37. Постанова Правління НБУ від 25 липня 2025 року № 81 «Про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів нефінансових платіжних послуг та затвердження Змін до Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг»

Ліцензування

1. Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30 червня 2021 року
2. Постанова Правління НБУ від 7 жовтня 2022 року № 217 «Про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг»
3. Постанова Правління НБУ від 29 грудня 2023 року № 199 «Про затвердження Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг»
4. Постанова Правління НБУ від 4 вересня 2024 року № 105 «Про затвердження Положення про визнання належності послуги чи операції до фінансової / обмеженої платіжної послуги та виявлення здійснення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку»
5. Постанова Правління НБУ від 25 липня 2025 року № 81 «Про затвердження Положення про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів нефінансових платіжних послуг та затвердження Змін до Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг»
6. Постанова Правління НБУ від 28 серпня 2025 року № 103 «Про окремі питання, пов’язані з визначенням ознак еквайрингу платіжних інструментів»

Нагляд та перевірки

1. Закон України «Про платіжні послуги» № 1591-IX від 30 червня 2021 року
2. Постанова Правління НБУ від 5 травня 2023 року № 60 «Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на платіжному ринку за небанківськими надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг»
3. Постанова Правління НБУ від 6 квітня 2023 року № 47 «Про затвердження Положення про проведення перевірок небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг»
4. Постанова Правління НБУ від 22 вересня 2022 року № 206 «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку»
5. Постанова Правління НБУ від 4 вересня 2024 року № 105 «Про затвердження Положення про визнання належності послуги чи операції до фінансової / обмеженої платіжної послуги та виявлення здійснення безліцензійної діяльності на ринку небанківських фінансових послуг і платіжному ринку»

Звітність

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року
2. Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» № 2258-VIII від 21 грудня 2017 року
3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419
4. Постанова Правління НБУ від 25 листопада 2021 року № 123 «Про затвердження Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України»
5. Постанова Правління НБУ від 13 листопада 2018 року № 120 «Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України»

Що встановлює Порядок

• повноваження та функції кожної з команд у межах національної системи;
  
• алгоритми обміну інформацією про виявлені кіберінциденти, кібератаки та поточні кіберзагрози;
  
• правила координації спільних заходів реагування на кіберінциденти;
  
• механізми обміну індикаторами кіберзагроз між учасниками системи;
  
• порядок організації спільних навчань і тренувань для підвищення кваліфікації фахівців.
  

1. Держспецзв’язку — Держспецзв’язку затвердила новий Порядок взаємодії команд реагування на кіберінциденти (CSIRT) із CERT-UA, 05.08.2026
   
2. Верховна Рада України — наказ Адміністрації Держспецзв’язку від 08.06.2026 № 425
   
3. Верховна Рада України — постанова Кабінету Міністрів України від 13.11.2025 № 1471