Часи різні — а шахрайства ні

[bga68comp]

Шахраї існували завжди. Просто раніше вони не знали слова “фішинг” 😄

Зараз усі говорять про фішинг (шахрайські листи), вішінг (телефонні дзвінки від шахраїв), віруси, злами, “перейдіть за посиланням”, “ваш акаунт заблоковано”.
Але людство страждало від шахраїв задовго до появи Wi-Fi, ноутбуків і колеги, який відкриває вкладення з назвою “рахунок_ точно_не_вірус.exe”.

Уявіть собі.

1750 рік до н. е.

Купець Еа-насір продає клієнту неякісну мідь. Клієнт так розлютився, що написав скаргу на глиняній табличці.
Тобто перший “негативний відгук продавцю” з’явився не в Google Maps, а ще тоді, коли люди писали стилусом по глині.


Формат був простий:
“Мідь погана. Доставка жахлива. Слугу образили. Не рекомендую.”
⭐☆☆☆☆

Давня Греція

Купці намагалися провернути страхове шахрайство з вантажем зерна: взяти гроші, не довезти товар, а судно “випадково” втопити.
Це не “страхування” в сучасному сенсі, а морська позика під судно й вантаж — bottomry / maritime loan. За умовами такої позики гроші треба було повертати, якщо судно безпечно доходило до порту. Тому шахрайська ідея була проста: взяти гроші, не завантажити заявлений вантаж, спробувати втопити судно й не повертати позику.



Сучасною мовою це звучало б так:
“Ми нічого не робили, воно само затонуло. Журнали, на жаль, не збереглися.”

1720 рік — South Sea Bubble


Britannica: Король Великої Британії Георг I

Люди масово інвестували в компанію з дуже красивими обіцянками. Король Великої Британії Георг I став губернатором компанії в 1718 році, що створило довіру до підприємства, яке невдовзі почало виплачувати 100-відсотковий дохід. Потім бульбашка луснула, багато інвесторів втратили гроші.

Тобто “вкладіться зараз, потім буде космічний прибуток” — це не винахід крипточатів у Telegram. Просто тоді замість ракети на Місяць була компанія, папери і дуже впевнені пани в перуках.

1820-ті — країна Пояїс, якої фактично не існувало

Шотландський авантюрист Грегор Макгрегор продавав людям землю, облігації та мрії про чудову країну в Центральній Америці.
Проблема була маленька: країна виявилася значно менш реальною, ніж обіцянки “ваш посилений кешбек уже активовано”.


Gregor MacGregor Scotsman Gregor MacGregor, c. 1820–35.

Це був, по суті, давня рекламна казка з картою і печаткою:
“Пояїс — країна можливостей! Клімат прекрасний! Земля родюча! Гроші несіть сюди!”
Дрібним шрифтом: “реальність може відрізнятися від рекламних матеріалів”.

1872 рік — Велика діамантова афера

Двоє шахраїв переконали серйозних бізнесменів, що знайшли величезне родовище діамантів. Інвестори повірили. Бо коли людина дуже хоче знайти діаманти, критичне мислення іноді виходить покурити.



Сучасний аналог:
“Це точно не підробка, у нас навіть презентація красива.”

1920 рік — схема Понці

Чарльз Понці обіцяв людям високі прибутки. Першим інвесторам платили грошима наступних. Схема виглядала блискуче — рівно до моменту, поки нові гроші не перестали надходити.
Тепер ми називаємо це “схема Понці” чи просто фінансова піраміда. А тоді, мабуть, це називали: “Та ти не розумієш, це нова фінансова модель!”



Берні Медофф Берні Медофф (у центрі) виходить із будівлі Федерального суду після слухання справи про звільнення під заставу в Нью-Йорку 5 січня 2009 року. Пізніше він визнав себе винним у шахрайстві та відмиванні грошей за використання фінансової піраміди, яка обманом виманила інвесторів на мільярди доларів.

Схема Понці — це прадідусь МММ.
Той самий принцип: “приведи нових людей — і ми ще трохи вдаватимемо, що це інвестиції”.

Ну, що сказати?
технології змінюються, а сценарій шахрайства — майже ні.

Колись шахраї писали листи, продавали неіснуючі країни, підсовували погану мідь і вигадували діамантові родовища.
Сьогодні вони надсилають фішингові листи, підробляють сайти, дзвонять “від служби безпеки” і просять “терміново підтвердити дані”.

Але в основі завжди одне й те саме:
обіцянка + поспіх + довіра + відсутність перевірки = проблеми.

Тому нагадуємо і собі і близьким:
 • не поспішайте натискати;
 • не вірте “занадто вигідним” пропозиціям;
 • перевіряйте джерело;
 • уточнюйте через інший канал;
 • і пам’ятайте: якщо вам продають “країну можливостей”, “гарантований прибуток” або “термінове посилання від директора” — десь поруч уже сміється Еа-насір зі своєю міддю.

Шахраї змінюють костюми. Принципи — ні. 🕵️
Використані факти для поста:
Скарга на купця Еа-насіра справді зберігається як старовавилонська глиняна табличка приблизно 1750 року до н. е.; Британський музей описує її як скаргу на неправильний сорт міді та затримку постачання. (Британский музей)
https://www.britishmuseum.org/collection/object/W_1953-0411-71

Давня Греція. Джерело — судова промова, відома як Demosthenes 32, “Against Zenothemis” / “Проти Зенотеміда”. У ній описано справу Гегестрата та Зенотеміда: вони позичили гроші в Сиракузах, заявили про зерно на борту, але, за текстом промови, “put nothing on board the ship”, а потім Гегестрат уночі спустився в трюм і почав прорубувати отвір у днищі судна.
https://topostext.org/work/432

South Sea Bubble була спекулятивною бульбашкою 1720 року, яка зруйнувала багатьох британських інвесторів. (Encyclopedia Britannica)
https://www.britannica.com/money/South-Sea-Bubble

Історія Пояїсу пов’язана з Грегором Макгрегором, який продавав людям образ фактично вигаданої країни; Britannica прямо описує це як шахрайство з тяжкими наслідками. (Encyclopedia Britannica)
https://www.britannica.com/story/the-craziest-scam-gregor-macgregor-creates-his-own-country

Велика діамантова афера 1872 року описана Smithsonian як шахрайство, у яке втягнулися відомі бізнесмени й банкіри. (Smithsonian Magazine)
https://www.smithsonianmag.com/history/the-great-diamond-hoax-of-1872-2630188/

Схема Понці отримала назву від Чарльза Понці, який у 1919–1920 роках обдурив тисячі людей, обіцяючи надприбутки. (Encyclopedia Britannica)
https://www.britannica.com/money/Ponzi-scheme

☕️ На стартову сторінку